Президент Дуда: українська армія має отримати від нас достатньо техніки, щоб відбити наступ і повернути території

Президентів Польщі Анджея Дудк та Латвії Егіла Левітса на спільній прес-конференції після зустрічі в Ризі запитали про постачання зброї в Україну.  

– Ми постійно надсилаємо Україні військову підтримку, – запевнив Дуда. 

 – Цієї військової підтримки з боку Польщі вже було багато, я б навіть сказав дуже багато з огляду на наші можливості, – наголосив він.

– Ми відправили з Польщі в Україну понад 240 танків, ми відправили понад 100 броньованих машин, десятки тисяч гвинтівок, ми відправили в Україну величезну кількість боєприпасів, – перерахував президент Польської Республіки.

– Ми відправили наші переносні зенітно-ракетні установки Piorun, які відмінно протистоять російським вертольотам і російським літакам.  Ми відправили наші надсучасні гармати-гаубиці „Краб” – далекобійні гармати-гаубиці з дальністю 50 кілометрів, що дозволило зупинити російські атаки в багатьох місцях, – зазначив Дуда.

Президент підкреслив, що на даний момент Польща вирішила відправити роту танків Leopard і заявила про подальшу підтримку в танковій сфері.  

– У нас залишилися танки з пострадянських запасів – більш і менш модернізовані.  Ще залишилися модернізовані танки Т-72, ​​а також танки PT-91 Twardy, які відомі в Латвії, тому що цими танками оснащений польський військовий контингент, дислокованого в Латвії в рамках спільного захисту НАТО, – сказав президент.

– Слід пам’ятати, що ми підтримуємо Україну, але ми також дбаємо про безпеку Польщі, – наголосив Дуда, відповідаючи на питання про постачання винищувачів в Україну.  

– Зараз у польській армії близько 50 винищувачів F-16, очікуємо поставки до Польщі винищувачів F-35, тому що відповідні контракти були підписані кілька років тому, – перерахував президент.  Він додав, що Польща чекає на поставки винищувачів із Південної Кореї.  „Ми зміцнюємо нашу безпеку і готові до переговорів з союзниками  в рамках підтримки України”, – додав він.

Дуда зазначив, що в рамках НАТО найважливішим є елемент стримування.  „Давайте пам’ятати, що стримування ефективне лише тоді, коли ми здатні захистити себе і маємо цей військовий потенціал”, – зазначив він.

Егілс Левітс підкреслив, що держави НАТО постійно надсилають допомогу Україні. 

– Ця крива завжди йшла вгору, якщо порівнювати місяць з місяцем, то щомісяця ця допомога збільшувалася, – зазначив він.

– В України є зброя, і її стає все більше, – сказав президент Латвії.  

– Я вважаю, що Україна здатна захиститися від російського нападу, тому що навіть у росіян це відбувається не так швидко, їм теж потрібен час, щоб виробити і доставити зброю, – додав він.

– Важливо, що Україна отримує і найближчим часом отримає ще більше військової допомоги.  Ця крива йде вгору, щоб Україна вистояла, щоб вона могла звільнити ті території, які зараз окуповані Росією, – наголосив Левітс.

Говорячи про запланований на липень саміт НАТО у Вільнюсі, Анджей Дуда зазначив, що важливо виконати рішення саміту НАТО в Мадриді, тобто посилити присутність НАТО в наших країнах від рівня батальйонних груп до забезпечення присутності на рівні бригад.  Другою темою обговорення було зміцнення інфраструктури.

– Це те, чого ми хочемо досягти на наступному саміті НАТО у Вільнюсі, щоб ці гарантії для наших країн були навіть посилені, щоб підвищити мобільність підрозділів швидкого реагування НАТО, якщо виникне така потреба, але перш за все шляхом посилення потенціалу військової інфраструктури, – сказав президент Польщі.

Дуда зазначив, що війна в Україні показала, наскільки важливий доступ до сучасної військової інфраструктури для зупинки ворога, а також для превентивних дій.  Він нагадав, що зміцнення цієї інфраструктури є способом відбити бажання атакувати у потенційного агресора.

Дуда зазначив, що і Польща, і Латвія продовжують політику підтримки України шляхом передачі їй зброї.  Передача танків та іншої важкої техніки, зокрема,  Великою Британією чи США, за його словами, також надзвичайно важливі в перспективі ймовірного майбутнього наступу Росії.

– Українська армія має отримати від нас достатньо техніки, щоб мати можливість зупинити цей наступ, а потім витіснити російську армію, щоб повернути собі окуповані нею території, – сказав президент.

Він зазначив, що до саміту НАТО варто було б спільно з союзниками напрацювати „угоду у вигляді надання Україні конкретних гарантій безпеки з боку НАТО”.  Дуда також наголосив на незмінній підтримці Польщею та Латвією зусиль України щодо вступу до НАТО, додавши, що, незважаючи на війну, Україна намагається здійснити реформи, визначені Європейським Союзом.  „Це свідчить про рішучу налаштованість України приєднатися до Європейського Союзу”, – додав він.

Егілс Левітс розповів про ініціативу створення спеціального Карного трибуналу, завданням якого було б судити винних у воєнних злочинах в Україні.  

– У зв’язку з підготовкою до липневого саміту НАТО у Вільнюсі ми говорили, що ми повинні покарати тих, хто спричинив цю війну, як на європейській, так і на міжнародній арені. Має бути створений трибунал, спеціальний трибунал, який би судив за воєнні злочини.  Можливо, це буде під егідою НАТО, а можливо існують й інші варіанти, – зазначив Левітс.

– Ми також домовилися, що разом повинні діяти в напрямку того, щоб заморозити російські активи, і ці активи могли б бути використані для допомоги Україні”, – зазначив президент Латвії.

Президент Дуда наголосив, що приєднується до цієї ініціативи.  

– Як юристи, спілкуючись також з експертами, ми прекрасно знаємо, що в міжнародному праві існує прогалина, яка не дозволяє поставити російських воєнних злочинців перед Міжнародним кримінальним судом, – сказав Анджей Дуда.

За його словами, для того, щоб ця необхідна кримінальна відповідальність за злочини, скоєні росіянами в Україні, була реалізована, необхідно створити спеціальний Карний трибунал.

Він запевнив, що разом з президентом Латвії працює і буде працювати в цьому напрямку.  

– Ми також будемо спілкуватися з колегами на міжнародній арені.  Це одна з найважливіших тем, якою ми хочемо займатися на даний момент, – наголосив Анджей Дуда.

Президент Дуда підкреслив, що на переговорах у Ризі домінували питання безпеки країн Центральної Європи та питання, як ця безпека будується.  Він додав, що також обговорювалося питання майбутнього саміту НАТО у Вільнюсі.  

– І чого ми повинні прагнути до цього саміту і потім під час цього саміту, – сказав Дуда.

Президент повідомив, що також говорив з Левітсом про двосторонню співпрацю.  Він підкреслив, що польсько-латвійські відносини нараховують кілька сотень років, а також вказав на спільну історію, пов’язану, зокрема, з протистоянням російської агресії.  Дуда зазначив, що обидві країни зараз є членами НАТО і тісно співпрацюють, зокрема, з  в рамках „Ініціативи трьох морів”.

За словами президента, переговори в Ризі також стосувалися розвитку інфраструктури.  У цьому контексті він згадав  подальше розширення Rail Baltica, угоду з CPK (Центральний порт комунікації – державна компанія з розбудови транспортної інфраструктури – ред.) і плани будівництва високошвидкісної залізниці.  За його словами, йдеться про те, що в майбутньому буде сполучення країн Балтії з чеською Прагою та далі на південь.

Президент наголосив, що такі інвестиції важливі не лише для комунікацій та економіки, а й для безпеки в умовах агресивної політики Росії.

Дуда зазначив, що переговори з Левітсом також стосувалися „Саміту трьох морів”, який відбудеться в Румунії.  

– Я сподіваюся, що ми визначимося і ще більше зміцнимо нашу співпрацю, що є очевидним з огляду на те, що сьогодні відбувається в Україні, і те, як посилилася агресивність Москви, – наголосив президент Польщі.

Латвійський лідер повідомив, що головною темою розмови з Анджеєм Дудою були питання безпеки та якии чином далі допомагати Україні, яка, як він зазначив, бореться за свою свободу, а також за Польщу, Латвію, Європу та весь західний світ.  

– Це – наша відповідальність: зробити все можливе, щоб допомогти Україні в цій боротьбі, допомогти Україні перемогти, – сказав Левітс.

Він додав, що розмова також стосувалася того, як зміцнити інфраструктуру в нашому регіоні.  

– Одним із стратегічних проектів є Rail Baltica (залізнична магістраль – ред.), який має не тільки економічний вимір, але також має військове та стратегічне значення, – сказав Левітс.

Він нагадав, що цього літа в Бухаресті відбудеться саміт „Ініціативи трьох морів”.  Як підкреслив Левітс, президент Дуда є одним з ініціаторів формату „Ініціативи трьох морів”.  Він сказав, що розмова в середу була про  подальший розвиток цієї ініціативи.  

– Після останнього саміту в Ризі, який вже був великим кроком вперед, тепер ми повинні зробити ще один крок у Бухаресті, + сказав латвійський президент.

Під час спільної прес-конференції з президентом Дудою Левітс також сказав, серед іншого:  про польську громаду в Латвії.  

– Сьогодні була підписана програма польсько-латвійської культурно-освітньої співпраці, в ній також міститься (він – ред.) питання щодо польських шкіл, де можна буде вивчати польську мову, – повідомив він.

Канцелярія президента в середу в Twitter повідомила, що Анджей Дуда нагородив президента Егілса Левітса орденом Білого Орла, а польський лідер отримав орден Вієстура від президента Латвії.

Як повідомило Бюро міжнародної політики, президент Латвії нагородив Хрестами подяки: голову БМП Марціна Пшидача, президентського міністра Малгожату Папроцьку та посла Польщі в Латвії Моніку Міхалішин.

Орден Вієстура – латвійська відзнака, заснована 12 травня 1938 року з нагоди двадцятої річниці створення незалежної Латвійської держави.