У п’ятницю православні християни, а також греко-католики та старообрядці відзначають Святвечір. У Вроцлаві влаштували „Святвечір, сповнений тепла” для українських біженців.
Українське телебачення в прямому ефірі
Безкоштовно та без реєстрації
Ukraińska telewizja na żywo
Bezpłatnie i bez rejestracji.
Свята в православному обряді визначаються за юліанським календарем і зазвичай припадають на 13 днів після свят за григоріанським календарем, яким користуються римо-католики. Тому православне Різдво святкують 7 січня. Святвечір припадає на цю п’ятницю.
У цей період Різдво переважно святкують віруючі у східній Польщі, зокрема у Підляському воєводстві, де розташовані найбільші православні громади в країні. В Україні також панує православ’я, тож серед тих, хто святкує в п’ятницю, є й біженці з України.
Святвечір для потребуючих у Вроцлаві
– Ми готували Святвечір, як нам здається, трохи по-українськи, українські жінки нам допомагали, тому напевно салат інший, ніж у нас, і ще дещо. Їм тут буде весело проводити час, колядувати разом, будуть вистави та вертепи українською мовою. Ми враховуємо те, що це переважно жінки з дітьми, тому маємо багато подарунків для дітей, – каже Мєтек Міхаляк, координатор „Святвечора, сповненого тепла”, який влаштували у Вроцлаві. У ньому візьмуть участь 350 біженців.
Православний СвятвечірMichał Zieliński/PAP
Різдвяні звичаї
Святам східних християн передував 40-денний піст, якого дотримуються досить суворо, особливо в останні дні перед святами і в сам Святвечір. У Святвечір деякі вірні утримуються навіть від вживання напоїв до тих пір, поки не буде спожито урочисту пісну вечерю.
Вірні Східних Церков мають для вечора перед Різдвом кілька назв. Залежно від регіону та традицій його називають, наприклад, „навечір’я”, „сочельник”(розповсюджена назва серед росіян – ред.) або „Святий вечір”. Назва сочельник походить від „сочива”, тобто вареної пшениці, политої медом (за іншими даними – соковитої крупи), яка була попередницею сучасної куті, яку готують, зокрема, з макои та медом, традиційно присутньої у Святвечір на столі.
Трапеза починається з молитви та роздавання просфори. Просфора (від грецького „prosphero” – приношу) – літургійний хліб, який використовувався у Східній Церкві для освячення та причастя. Сьогодні він має форму маленьких дисків, які поміщаються на долоні, схожі на крихітні булочки після випічки. Приготуванням і випіканням просфори займаються черниці в монастирях.
Збір харчів
У Бялостоці, який є столицею регіону з найбільшою концентрацією православних християн в країні, організації, що діють у цьому середовищі, наприклад, Братство православної молоді в Польщі здійснило збір продуктів для понад 1,3 тисячі пакунків, які були доставлені потребуючим перед Різдвом. Минулого четверга Православний благодійний центр „Елеос” влаштував Святвечір для близько 60 безхатченків та малозабезпечених людей, якими також опікується на щодень.
У ніч із п’ятниці на суботу вірні Східних Церков підуть до храму на Різдвяні святкування. Залежно від місцевої традиції вони зазвичай починаються опівночі або о другій ночі. Не прийнято споруджувати вертепи, а замість них у центральній частині храму розміщують ікону із зображенням сцени народження Христа та хрест. Святковою оздобою служать різдвяні ялинки.
Точних даних про кількість православних християн у Польщі немає. Ієрархи Польської автокефальної православної церкви оцінюють її у близько 500 000 вірних. Таку ж кількість наводило Головне статистичне управління в останньому звіті „Релігійні конфесії в Польщі в 2019-2021 роках”.
Під час минулого загального перепису населення належність до Православної Церкви в Польщі задекларували 156 тисяч осіб. Проте ієрархи вважають ці дані недостовірними. Дані перепису 2021 року поки що недоступні.
Вважається, що найбільше скупчення православних припадає на північно-східні регіони.
Źródło zdjęcia głównego: Michał Zieliński/PAP
